У четвер, 9 березня, на факультеті філології і журналістики ТНПУ відбувся науковий семінар на тему: “Протидія світових медіа російській пропаганді” у якому взяли участь студенти спеціальності «Журналістика». Організаторки заходу – кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка Синоруб Галина Петрівна та кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка Біла Наталія Василівна. З вітальним словом виступили – докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри журналістики Поплавська Наталія Миколаївна та кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики, заступниця декана факультету філології і журналістики з наукової роботи та міжнародного співробітництва Мединська Олеся Ярославівна
На початку першокурсниці-журналісти Наталія Романів, Катерина Гуменна та Вікторія Райца продемонстрували всім присутнім свої наукові роботи на тему: “Мандрівна філософія Григорія Сковороди у боротьбі українців за свободу: у фокусі сучасних медіа” присвячені 300-річчю від народження Григорія Сковороди. Розповіли про телепроєкти, які присвячені філософу та як його постать фігурує у медіапросторі, зауважили актуальність його висловів сьогодні та як Росія намагалася вписати поета у свою історію, просуваючи фейки.
«Пропаганда та дезінформація є потужними інструментами інформаційної війни, які Росія активно використовує для маніпулювання людьми по всьому світу. Вплив російського наративу особливо відчувається в низці країн Європи», – зауважила у своїй доповіді «Медіаконтент на підтримку України в країнах ЄС» Синоруб Галина Петрівна.
Свою наукову роботу представив магістрант Назарій Рибун, який поділився, як саме в США та Великобританії висвітлюється війна в Україні, та як медіа борються з пропагандою, яку активно просуває Росія. Розповів саме про такі видання як The New York Times, британське видання Tourse, та пропагандистське видання Routers. “Великою проблемою західних ЗМІ було те, що вони писали про “українську кризу”, а не війну. В перші місяці російського вторгнення слово “війна” вживалося тільки в 30% медіа”, – зауважив Нараз.
Доповнювали Назарія другокурсники кафедри журналістики Наталя Скіп, Юля Сорока, Діана Мельничук, Інна Сакало, Наталія Кузнец та Владислав Каленіков, які промоніторили газети США та проаналізували виклад новин про російсько-українську війну.
Власне наукове дослідження продемонструвала магістрантка Тетяна Панченко, яка розповіла про культурну журналістику, її боротьбу з російською пропагандою, як Росія краде нашу культуру та як українське мистецтво почало популяризуватися на Заході. Тетяна виокремила інтернет-видання The New York Times та їхній спеціальний розділ Arts. “З початком повномасштабної війни до України прикута увага всього світу, безпосередньо до її культурного життя. Діячі, які сьогодні творять культурні події, є трансляторами того, як нас бачитиме світ після перемоги”, – зазначила Тетяна Панченко.
Про вплив російської пропаганди в медіа Канади та Мексики, розповіли другокурсниці Світлана Городецька та Вероніка Ващак. За їхніми словами, саме мексиканські ЗМІ зазнали великого впливу пропаганди та поширюють дезінформацію, в той час, як Канада навпаки підтримує Україну та спростовує фейки.
Магістрантка Аліна Ріжко розповіла про Балтійські країни та продемонструвала фейки, поширені агресором, та ключові наративи, які поширюються в Литві та Латвії. “Попри те, що уряд і більшість населення цих країн вважають РФ агресором та окупантом, Росія все ж робить спроби змінити їхню думку за допомогою поширення фейків та пропаганди про Україну”, – зазначила Аліна.
Стосовно країн Європи та їхніх ЗМІ, які широко висвітлюють війну в Україні, оскільки конфлікт має значні наслідки для регіону та міжнародної політики, розпочала доповідь студентка-журналістка другого курсу Кузьма Вікторія. Вона дослідила як саме медіа Польщі висловлюють підтримку Україні та борються з фейками, які входять в їхній інформаційний простір. Поділилася агресорськими наративами, які впливають на населення Польщі, що розпалюють ненависть до українських біженців. Студентка продемонсрувала замітки, в яких розповідається, що саме через українців економіка Польщі падає, ціни ростуть та немає вільних робочих місць.
Студентки другого курсу Катерина Ковалик та Інна Снігур, які підготували матеріал про медіа Німеччини, розповіли, що найчастіше просувають видання, та як подають інформацію. Виділили, що велика увага присвячена Путіну та викриттю його планів. Часто ЗМІ пишуть про те, як уряд Німеччини допомагає українським біженцям та новини про обстріли українських міст. В новинних виданнях деколи можна зустріти пропаганду, щодо спаду економіки Німеччини, скороченню робочих місць саме через велику кількість вимушених переселенців з України, яких підтримує уряд.
На відміну від Німеччини та Польщі, де не часто можна зустріти дезінформацію, Франція, про яку розповіла другокурсниця Ірина Канюка, потерпала від пропаганди. Часто можна помітити, як французькі медіа цитують російські, ігнорують слово “війна” і називають її конфліктом.
Магістрантка кафедри журналістики Тетяна Ленько у своїй науковій роботі про ворожу інформаційно-психологічну операцію (ІПСО). Вона пояснила, що метою цієї операції є залякування українського народу, дискредитувати збройні сили України і дестабілізувати ситуацію в країні. “Ілюстративним прикладом ІПСО в Україні, яке поширив російський інформаційний простір на даний час, став рух підлітків під назвою “ПВК Редан”. Метою цього руху може бути розслідування внутрішніх справ та ситуації в Україні”, – зазначила Тетяна.
Магістрант Василь Сентик підсумував: “У Європі та країнах Америки фейки є однаковими. Їхня стратегія полягає в тому, щоб поширювати безліч неправдивої інформації з правдивою. Як протистояти цьому? Потрібно не боротися з самим фейком, а з виданнями, які його поширюють, та пояснювати людям, як не вестись на пропаганду”, – наголосив Василь.
Студентка групи Ж-24
Снігур Інна
Залишити відгук