Український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, письменник, професор і просто Людина з великої літери — Роман Теодорович Гром’як. Двадцять першого березня йому виповнилося б вісімдесят років. Але три роки тому, у травні, знаний науковець покинув цей світ. Він був кандидатом філософських наук, доктором філологічних наук, професором, академіком Академії наук вищої школи, членом Спілки письменників України. За життя Роман Теодорович здобув чимало нагород: Всеукраїнську літературно-мистецьку премію імені Братів Богдана та Левка Лепких, орден «За заслуги» третього ступеня, міжнародну літературну премію імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», міжнародну літературну премію імені Миколи Гоголя «Тріумф».
Не забувають про колегу та вшановують його пам’ять у Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка, де Роман Гром’як завідував кафедрою теорії літератури і порівняльного літературознавства на філологічному факультеті (тепер факультет філології і журналістики). З нагоди його ювілею викладачі рідного для Романа Теодоровича факультету організували Міжнародну науково-практичну конференцію «Роман Гром’як у культурному і духовному просторі України». На конференцію приїхали науковці зі всієї України, доля яких переплелася свого часу із долею Романа Теодоровича. На пленарному засіданні виступили доктори філологічних наук Мар’яна та Зоряна Лановик (Тернопіль), Михайло Гнатюк (Львів), Луїза Оляндер (Луцьк), Ольга Харлан (Бердянськ), Михайло Шалата (Дрогобич), Ольга Куца (Тернопіль), Марія Моклиця (Луцьк), Микола Зимомря (Дрогобич), Степан Хороб (Івано-Франківськ) та Ігор Козлик (Івано-Франківськ).
Декан факультету філології і журналістики професор Тетяна Вільчинська зазначила, що майже сорок років пов’язує Романа Гром’яка з педагогічним університетом.
— Роман Теодорович увійшов у скрижалі історії нашого університету як відомий вчений, літературознавець, критик, публіцист, – зазначає Тетяна Пилипівна. — Він залишив нам цілу плеяду молодих науковців. Це продовжувачі його справи, які сьогодні активно і плідно працюють на кафедрі теорії та методики української і світової літератури. Ми всі мали за честь вчитися в Романа Теодоровича. Він був знаковою постаттю не тільки для університету, а й для Тернопільщини. Наша конференція — це свідчення того, що ми пам’ятаємо й пам’ятатимемо його і пам’ять про нього житиме вічно.
Зоряна МУРАШКА.
Залишити відгук