Робота студентів "Витратний кошторис сучасного студента"


Light and dark

Витратний кошторис сучасного студента
Творчий проект, що дозволяє побачити надходження та витрати студентства в умовах сучасної економічної ситуації України.

Що таке студентське життя?

Фото із сайту https://unsplash.com/collections
Автор: @jruscello

Бодай раз, але кожен студент чує, що його роки – це найкращий час в усьому житті. Це той період, коли можна дозволити собі не піти на пару, бо «отруївся « чи «поїхав додому копати картоплю». У ці роки людина знайомиться з найрізноманітнішими особистостями і зазвичай такі знайомства не раз допомагають у будуванні кар'єри чи вирішенні інших не менш важливих справ. Це час, коли ти їдеш на нецікаву екскурсію до музею заради того, аби провести час зі своєю другою сім'єю – однокурсниками. Вечір кіно, яке б ти ніколи не подивився наодинці, але у компанії – дуже навіть нічого, пікніки на ледь-ледь зеленій та прогрітій сонцем траві, щасливі обличчя після складання іспиту – усі ці спогади залишаються з людиною назавжди, спогади, які ми здобуваємо у студентські роки. Але чи є життя сучасного студента насиченим лише такими цікавими й незабутніми позивними враженнями? Ми спробуємо подивитися на нього з іншого боку, а саме – з боку матеріальних витрат і надходжень в умовах теперішньої економічної ситуації в Україні.
У чому полягає стипендійна реформа?

Фото із сайту https://unsplash.com/collections
Автор: @brookecagle

Наша держава позиціонує себе як така, що крокує до європейського рівня життя. Про це свідчить і те, які реформи проводить уряд у найважливіших сферах людської життєдіяльності. Перетворення торкнулися і освітньої сфери, тому студенти також не залишились осторонь цих подій. Зокрема, у листопаді 2017 року уряд ухвалив рішення про те, аби підвищити академічні й соціальні стипендії на 18 %. Збоку звісно виглядає, як доволі непогана перспектива, але одразу варто нагадати й те, що у лютому 2017 року було проведено стипендійну реформу. Згідно із нововведеннями, середній бал (4.0 – для отримання звичайної стипендії, 5.0 – для підвищеної) не гарантує студенту те, що він отримуватиме винагороду за успіхи в навчанні. Ввели рейтингування і лише 40-45 % студентів, котрі навчаються за державним замовленням, отримують стипендію.


Фото із сайту: https://news.dtkt.ua/taxation/pdfo/42380

Як реформа вплинула на студентів ТНПУ?

Фото із сайту https://unsplash.com/collections
Автор: @alejandroescamilla

Якщо простежити зміни у розмірі й кількості стипендій на кількох факультетах Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, а саме: філології і журналістики, фізичного виховання і фізико-математичному факультеті, то можна побачити таку картину: у 2015 році на філологічному факультеті нараховувалось 256 стипендіатів, які отримували 870 грн/місяць, у наступному році їх кількість збільшилась на 1 чоловіка, а розмір винагороди за навчання не змінився, у 2017 році їх кількість складала лише 130 чоловік, а стипендії їм нараховувалось 1180 грн/місяць. У такому ж порядку на факультеті фізичного виховання у першому році 118 людям нараховувалась стипендія у розмірі 870 грн/місяць. Таку ж стипендію отримували наступного року на цьому факультеті 117 людей, а 2017 рік нагородив стипендіями лише 64 людей, хоча розмір стипендії зріс до 1180 грн/місяць. На фізико-математичному факультеті у 2015 році стипендію у розмірі 870 грн/місяць отримували 192 студенти, у наступному році – 196 людей, а розмір стипендії складав вже 910 грн/місяць, у 2017 році винагороду за навчання у розмірі 1300 грн/місяць отримували 110 студентів. Погодьтеся, що перетворення в освітній сфері значно вплинули на кількість стипендіатів, адже на деяких спеціальностях вони скоротилися майже вдвічі, однак і розмір стипендій не залишився незмінним. Особливо відчутно це було для студентів фізико-математичного факультету, чиї стипендії зросли порівняно із 2015 роком більш, ніж в 2 рази.
Стосовно стипендій зрозуміло, але чи позначились реформи в освітній сфері на обсяг державного замовлення та кількість вступників загалом?

Фото із сайту https://unsplash.com/collections
Автор: @nrly

Бачимо, що у 2015 році на факультет філології і журналістики вступили 97 людей, із яких 53 – державні місця. У наступному році вступників було 76, 43 з них – державники. У 2017 році вступило 53 чоловіка, з яких 35 – на бюджет. На факультет фізичного виховання у 2015 році 78 людей, 21 з яких – державні місця. Наступного року кількість зарахованих абітурієнтів складала 51 людину, з них 18 – бюджетні місця. У 2017 році вступників нараховувалось 39, 28 з яких – державне замовлення. На фізико-математичному факультеті у 2015 році почали навчатися тільки ті абітурієнти, які одержали державні місця. Загалом на усіх спеціальностях їх кількість склала 43 чоловіка. Наступного року вступників нараховувалось 51 людина, з них 47 – бюджетні місця. У 2017 році вступило 40 осіб, і лише 1 з них – за контрактом.
На зображенні видно, як за останні 3 роки змінювалась кількість державних місць на кількох факультетах ТНПУ, а також кількість стипендіатів та розмір стипендії на цих факультетах

«В університеті я навчаюсь перший рік, але після коледжу вступила одразу на 3 курс. За цей час я вже встигла відчути на собі реформи в освітній галузі, в першому семестрі цього навчального року у рейтинг тих, хто має стипендію, я не потрапила, оскільки у нашій групи всього 3 державних місця, але цього семестру я щомісяця отримую 1100 гривень від держави. Сказати, що це мій основний дохід, я не можу, бо кожного місяця витрачаю до 4 тисяч гривень, тому без допомоги батьків не обходиться».

Юліана
студентка 3 курсу «Журналістики»

Якого студента, а особливо його батьків, не хвилюють питання про те, куди й на що йдуть гроші, та й зрештою, де їх узяти?

Фото із сайту https://unsplash.com/collections
Автор: @crew

На ці питання ми отримали відповідь після опитування сотні студентів, більшість з яких навчається на 3 курсі – 51 %, далі на 2 – 32 %, на 4 курсі навчається 14 % і 3 % на 1 курсі університетів. Завдяки анкетуванню ми з'ясували, що більшість студентів обмежують себе у матеріальних потребах – 92 % і лише 8 % можуть дозволити собі «все». На що найбільше витрачається коштів? Значна частина студентів найбільше своїх коштів витрачають на харчування, майже така ж кількість опитуваних витрачається на проживання, наступна категорія опитуваних відповіли, що найбільше коштів у них «забирає» зовнішній вигляд, майже однакова кількість студентів витрачає гроші на хобі та мандрівки, але найцікавіше те, що найбільше опитуваних не шкодують матеріальних витрат на організацію та проведення свого дозвілля, на що в них і йде більша частина їх доходу.

«До цього часу я завжди мала стипендію, однак цього семестру не пощастило. Більша частина мого доходу йде на проведення дозвілля, оскільки я заробляю гроші сама і можу витрачати їх, куди хочу. Працюю вже 2 роки офіціантом. У нашому закладі майже всі, хто займає посади бармена та офіціанта, паралельно навчаються».

Віка
студентка 4 курсу «Аграрної економіки і менеджменту»

Де студенти беруть гроші, які так люблять витрачати?

Фото із сайту https://unsplash.com/collections
Автор: @angisjoplin

Найпопулярніша відповідь – у батьків – 62 %, ще 31 % студентів зароблять гроші самі, 9 % живуть на стипендію, 3 % допомагає держава (соціальна допомога) та ще 2 живуть на кошти, які їм приносить їх хобі. Після цього виникає питання, чому лише 9 % студентів живуть на стипендію, якщо стипендіатів є більше, ніж цей кількісний показник? Відповідь на це питання стає очевидною після аналізу анкети. На питання, скільки коштів Ви витрачаєте щомісяця, більшість студентів вказали суму розміром від 2,5 до 4 тисяч гривень (76 %), 13 % опитуваних потребує від 1 до 2,5 тисяч щомісяця та ще 11 % витрачають більше, ніж 4 тисячі гривень в місяць. Одна із запропонованих відповідей: менше 1 тисячі гривень – стала геть непопулярною, але це й не дивно, адже на ці кошти прожити місяць можна лише сидячи на власній фітнес-дієті: нічого не ївши і не витрачаючись на громадський транспорт. Повернімося до проблеми малої кількості студентів, які в змозі прожити на стипендію. Середня стипендія ледь-ледь входить (адже не набагато перевищує тисячу гривень) у категорію витрат – від 1 до 2,5 тисяч гривень, так може прожити лише 13 % студентів, серед яких далеко не всі живуть виключно на стипендію, декого з них утримують батьки та ще когось – робота. Абсолютно точно можна зробити висновок про те, що винагорода за навчання, попри її збільшення на 18 % у минулому році, не забезпечує студенту гідне життя і навіть наполовину не покриває щомісячних витрат.

Які посади серед студентства є найпоширенішими?

Фото із сайту https://unsplash.com/collections
Автор: @benchaccounting

У наш час вже й не подивуєшся почувши, що студент працює, адже сімейний бюджет не завжди може задовольнити його потреби. Це і є найчастішою причиною того, що студентство шукає роботу, однак, на щастя, є й такі, хто це робить задля реалізації себе у професійній сфері. Оскільки багато опитаних нами студентів працюють, ми поцікавились тим, які посади вони займають. Найпоширенішими виявились такі: офіціант, журналіст, бармен, адміністратор, хостес, кухар, спеціаліст із технічної підтримки, бек-вокаліст, торговий представник, арт-директор, продавець-консультант, охоронець, фітнес-тренер та бьюті-консультант. Із переліку видно, що найпопулярнішими у студентства є професії ресторанного бізнесу та сфери маркетингу, хоча є й ті, хто вже працює за спеціальністю.

«Після першого курсу я пішла на практику в онлайн-видання "20 хвилин". У середньому я мала ‎2000-2500 грн/місяць, а це переважно 6-7 днів роботи, враховуючи, що працювала лише у вихідні. Паралельно я отримувала стипендію, часом підвищену, часом звичайну, це ‎1300-1500 грн. Тепер я працюю ведучою ранкового шоу на «ТТБ» і отримую 6700 грн/ місяць. Працюю щодня, тому поєднувати роботу з навчанням дуже складно. Через це, є ймовірність, що стипендії більше не отримуватиму, дуже боюся цього, бо матеріальні запити у мене великі. Я ще та марнотратниця. Більшість свого доходу витрачаю на їжу, кав'ярні, бари. У принципі, переконана, що якби не купувала щодня чипси, паніні та інші смаколики, то була б і здоровіша, і багатша».
Мирослава
студентка 3 курсу «Журналістики»:

Коментар

Дізнавшись про те, якими є найпоширеніші професії серед студентської молоді, ми поцікавились думкою роботодавця у ресторанній справі стосовно того, чи охоче на роботу беруть людей, які мають ще один вид зайнятості – навчання.

Рекомендації

Як висновок, можемо сказати, що навчання аж ніяк не заважає молодим людям шукати роботу і виконувати її якісно. Якщо ти також хочеш реалізувати себе у певній сфері, то можеш зателефонувати за номером 0987111921 або ж особисто підійти у Тернопільський обласний молодіжний центр праці, де тобі неодмінно допоможуть знайти роботу.

До того ж, в умовах сьогодення можна зайти на будь-яких сайт із пропозиціями роботодавців, наприклад WORK.ua (Режим доступу: https://www.work.ua/ua/) чи Rabota.ua (Режим доступу: https://rabota.ua/ua), та самостійно обрати найбільш підходящу вакансію.

Із будь-якими питаннями, які стосуються навчання чи навіть пошуку роботи за спеціальністю, також можна звернутися до членів профспілкового комітету університету. Із членами профкому можна зв'язатися перейшовши на сайт університету, де вказані їх контакти у соцмережах (Режим доступу: http://tnpu.edu.ua/about/samovryaduvannya/ profkom-student-v/index.php).

Для чого в університеті працює профком?

Фото із сайту https://unsplash.com/collections
Автор: @ilyapavlov

«До нас студенти можуть звернутися з питань навчання, коли це стосується того, що викладач не так оцінює чи порушує їх права. Також ми можемо дати пораду щодо того, як здавати заліки й екзамени. Були випадки, коли студенти зверталися з проханням змінити викладача. Спільно ми це робили. Також ми можемо вирішувати питання стосовно виборності предметів. Щодо пошуку роботи, до нас також апелюють. Бувають такі випадки, коли різні компанії звертаються до нас, щоб знайти нових робітників. Ми звичайно подаємо цю інформацію, хто зацікавився, йде на співбесіду. На жаль, визначеного переліку вакансій, за якими ми могли б працевлаштувати студентів, немає, але в університеті є відділ працевлаштування, куди студенти можуть звернутися з питань пошуку роботи».
Ярослав Обач
голова профкому студентів ТНПУ

Студентське життя і справді насичене багатьма подіями і назавжди закарбовується у пам'яті кожного з нас. Хтось може опустити руки від того, що «через ті реформи не отримую жодної винагороди за навчання», хтось обурюється на весь світ за те, що «змушений працювати, бо батьки кажуть, що повинен бути самостійним», ще хтось подорожує світом квитками економ-класу і в затертих джинсах, але в тому і є його найбільше щастя. Тому в які саме фарби розфарбовувати цей відрізок часу – успішним навчанням, роботою, відкриттям нових горизонтів чи заняттями улюбленою справою – вирішувати тільки нам і нікому більше!

Увага: зображення можуть бути захищені авторським правом.
Творчий проект виконаний студентами групи ЖУР-3 Дариною Гараган та Владиславом Козелком.

This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code

Create a website

About the Author: admin

Leave A Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *