Робота студентів “Витратний кошторис сучасного студента”

Якщо простежити зміни у розмірі й кількості стипендій на кількох факультетах Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, а саме: філології і журналістики, фізичного виховання і фізико-математичному факультеті, то можна побачити таку картину: у 2015 році на філологічному факультеті нараховувалось 256 стипендіатів, які отримували 870 грн/місяць, у наступному році їх кількість збільшилась на 1 чоловіка, а розмір винагороди за навчання не змінився, у 2017 році їх кількість складала лише 130 чоловік, а стипендії їм нараховувалось 1180 грн/місяць. У такому ж порядку на факультеті фізичного виховання у першому році 118 людям нараховувалась стипендія у розмірі 870 грн/місяць. Таку ж стипендію отримували наступного року на цьому факультеті 117 людей, а 2017 рік нагородив стипендіями лише 64 людей, хоча розмір стипендії зріс до 1180 грн/місяць. На фізико-математичному факультеті у 2015 році стипендію у розмірі 870 грн/місяць отримували 192 студенти, у наступному році – 196 людей, а розмір стипендії складав вже 910 грн/місяць, у 2017 році винагороду за навчання у розмірі 1300 грн/місяць отримували 110 студентів. Погодьтеся, що перетворення в освітній сфері значно вплинули на кількість стипендіатів, адже на деяких спеціальностях вони скоротилися майже вдвічі, однак і розмір стипендій не залишився незмінним. Особливо відчутно це було для студентів фізико-математичного факультету, чиї стипендії зросли порівняно із 2015 роком більш, ніж в 2 рази.

Бачимо, що у 2015 році на факультет філології і журналістики вступили 97 людей, із яких 53 – державні місця. У наступному році вступників було 76, 43 з них – державники. У 2017 році вступило 53 чоловіка, з яких 35 – на бюджет. На факультет фізичного виховання у 2015 році 78 людей, 21 з яких – державні місця. Наступного року кількість зарахованих абітурієнтів складала 51 людину, з них 18 – бюджетні місця. У 2017 році вступників нараховувалось 39, 28 з яких – державне замовлення. На фізико-математичному факультеті у 2015 році почали навчатися тільки ті абітурієнти, які одержали державні місця. Загалом на усіх спеціальностях їх кількість склала 43 чоловіка. Наступного року вступників нараховувалось 51 людина, з них 47 – бюджетні місця. У 2017 році вступило 40 осіб, і лише 1 з них – за контрактом.

На ці питання ми отримали відповідь після опитування сотні студентів, більшість з яких навчається на 3 курсі – 51 %, далі на 2 – 32 %, на 4 курсі навчається 14 % і 3 % на 1 курсі університетів. Завдяки анкетуванню ми з'ясували, що більшість студентів обмежують себе у матеріальних потребах – 92 % і лише 8 % можуть дозволити собі «все». На що найбільше витрачається коштів? Значна частина студентів найбільше своїх коштів витрачають на харчування, майже така ж кількість опитуваних витрачається на проживання, наступна категорія опитуваних відповіли, що найбільше коштів у них «забирає» зовнішній вигляд, майже однакова кількість студентів витрачає гроші на хобі та мандрівки, але найцікавіше те, що найбільше опитуваних не шкодують матеріальних витрат на організацію та проведення свого дозвілля, на що в них і йде більша частина їх доходу.

Найпопулярніша відповідь – у батьків – 62 %, ще 31 % студентів зароблять гроші самі, 9 % живуть на стипендію, 3 % допомагає держава (соціальна допомога) та ще 2 живуть на кошти, які їм приносить їх хобі. Після цього виникає питання, чому лише 9 % студентів живуть на стипендію, якщо стипендіатів є більше, ніж цей кількісний показник? Відповідь на це питання стає очевидною після аналізу анкети. На питання, скільки коштів Ви витрачаєте щомісяця, більшість студентів вказали суму розміром від 2,5 до 4 тисяч гривень (76 %), 13 % опитуваних потребує від 1 до 2,5 тисяч щомісяця та ще 11 % витрачають більше, ніж 4 тисячі гривень в місяць. Одна із запропонованих відповідей: менше 1 тисячі гривень – стала геть непопулярною, але це й не дивно, адже на ці кошти прожити місяць можна лише сидячи на власній фітнес-дієті: нічого не ївши і не витрачаючись на громадський транспорт. Повернімося до проблеми малої кількості студентів, які в змозі прожити на стипендію. Середня стипендія ледь-ледь входить (адже не набагато перевищує тисячу гривень) у категорію витрат – від 1 до 2,5 тисяч гривень, так може прожити лише 13 % студентів, серед яких далеко не всі живуть виключно на стипендію, декого з них утримують батьки та ще когось – робота. Абсолютно точно можна зробити висновок про те, що винагорода за навчання, попри її збільшення на 18 % у минулому році, не забезпечує студенту гідне життя і навіть наполовину не покриває щомісячних витрат.

У наш час вже й не подивуєшся почувши, що студент працює, адже сімейний бюджет не завжди може задовольнити його потреби. Це і є найчастішою причиною того, що студентство шукає роботу, однак, на щастя, є й такі, хто це робить задля реалізації себе у професійній сфері. Оскільки багато опитаних нами студентів працюють, ми поцікавились тим, які посади вони займають. Найпоширенішими виявились такі: офіціант, журналіст, бармен, адміністратор, хостес, кухар, спеціаліст із технічної підтримки, бек-вокаліст, торговий представник, арт-директор, продавець-консультант, охоронець, фітнес-тренер та бьюті-консультант. Із переліку видно, що найпопулярнішими у студентства є професії ресторанного бізнесу та сфери маркетингу, хоча є й ті, хто вже працює за спеціальністю.